|
|
Приготування розчинів
2.3. Змішування розчинів
У наведених нижче таблицях
наведені дані для виготовлення 1 л розбавлених розчинів
кислот та основ. При розрахунках прийнято що масові частики концентрованих розчинів:
сульфатної кислоти — 96%;
хлоридної — 37%;
нітратної — 65%
Сульфатна кислота
| Потрібна концентрація |
Об'єм концентрованої кислоти, мл |
25%
10%
5%
2 моль/л (2 н)
1 моль/л (1 н) |
167,2
60,5
29,3
55,7
27,8
|
|
Нітратна кислота
| Потрібна концентрація |
Об'єм концентрованої кислоти, мл |
25%
10%
5%
2 моль/л (2 н)
1 моль/л (1 н) |
317,1
116,2
56,7
139,3
69,6
|
|
Хлоридна кислота
| Потрібна концентрація |
Об'єм концентрованої кислоти, мл |
25%
10%
5%
2 моль/л (2 н)
1 моль/л (1 н) |
641,5
239,1
116,8
166,5
83,3 |
|
Калькулятор розведення розчину
|
Правило змішування розчинів використовують для розрахунків співвідношення мас
розчинів.
Прввило змішування:
| w1 |
|
|
|
|w2 - w3| = a |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
w3 |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
w2 |
|
|
|
|w1 - w3| = b |
|
|
| |
a |
= |
m1 |
; |
a |
= |
m1 |
; |
b |
= |
m2 |
|
| b |
m2 |
a + b |
m3 |
a + b |
m3 |
Де
a : b — відношення мас початкових розчинів;
w1 — масова частка першого вихідного розчину;
w2 — масова частка другого вихідного розчину;
w3 — масова частка третього (кінцевого) розчину;
m1 — маса першого вихідного розчину;
m2 — маса другого вихідного розчину;
m3 — маса третього (кінцевого) розчину.
|
Приклад 1. Змішування розчинів.
Дано розчини з масовими частками сульфатної кислоти 90 % та 65 %. Необхідно виготовити розчин масою 500 г з масовою часткою кислоти 70 %.
Дано:
w1 = 90 %
w2 = 65 %
w3 = 70 %
m3 = 500 г
|
| 90 % |
|
|
|
5 |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
70 % |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
65 % |
|
|
|
20 |
| 5 |
= |
m1 |
; m1 = |
5 · 500 |
= 100 (г); |
| 5 + 20 |
500 |
25 |
| m2 = 500 - 100 = 400 (г). |
Отже: шоб приготувати 500 г 70 %-ного розчину потрібно змішати 100 г 90 %-ного та 400 г 65 %-ного розчинів.
|
m1 - ?
m2 - ?
|
Приклад 2. Розведення розчинів.
Дано розчин з масовою часткою хлоридної кислоти 30 %. Необхідно виготовити розчин масою 100 г з масовою часткою кислоти 10 %.
Розчин готуватимемо розведенням водою.
Для води масова частка становитиме 0 %.
Дано:
w1 = 30 %
w2 = 0 %
w3 = 10 %
m3 = 100 г
|
| 30 % |
|
|
|
10 |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
10 % |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
0 % |
|
|
|
20 |
| 10 |
= |
m1 |
; m1 = |
10 · 100 |
≈ 33,33 (г); |
| 10 + 20 |
100 |
30 |
| m2 = 100 - 33,33 = 66,67 (г). |
Отже: шоб приготувати 100 г 10 %-ного розчину потрібно змішати 33,33 г 10 %-ного розчину та 66,67 г води.
|
m1 - ?
m2 - ?
|
Приклад 3. Збільшення масової частки розчинів.
Дано розчин з масовою часткою натрій нітрату 10 %. Необхідно виготовити розчин масою 50 г з масовою часткою солі 15 %.
Розчин готуватимемо розчиняючи у вихідному розчині натрій нітрат.
Для розчиненої речовини масова частка становитиме 100 %.
Дано:
w1 = 10 %
w2 = 100 %
w3 = 15 %
m3 = 50 г
|
| 10 % |
|
|
|
85 |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
15 % |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
100 % |
|
|
|
5 |
| 85 |
= |
m1 |
; m1 = |
85 · 50 |
≈ 47,22 (г); |
| 85 + 5 |
50 |
90 |
| m2 = 50 - 47,22 = 2,78 (г). |
Отже: шоб приготувати 50 г 15 %-ного розчину потрібно змішати 47,22 г 10 %-ного розчину та 2,78 г натрій нітрату.
|
m1 - ?
m2 - ?
|
Приклад 4. Виготовлення розчину із безводної речовини та води.
Необхідно виготовити розчин масою 200 г з масовою часткою натрій нітрату 10 %.
Розчин готуватимемо розчиняючи у воді натрій нітрат.
Для розчиненої речовини масова частка становитиме 100 %, а для води масова частка становитиме 0 %.
Дано:
w1 = 100 %
w2 = 0 %
w3 = 10 %
m3 = 200 г
|
| 100 % |
|
|
|
10 |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
10 % |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
0 % |
|
|
|
90 |
| 10 |
= |
m1 |
; m1 = |
10 · 200 |
= 20 (г); |
| 10 + 90 |
200 |
100 |
| m2 = 200 - 20 = 180 (г). |
Отже: шоб приготувати 200 г 10 %-ного розчину потрібно змішати 20 г натрій нітрату та 180 г води.
|
m1 - ?
m2 - ?
|
Приклад 5. Виготовлення розчину із кристалогідрату та води.
Необхідно виготовити розчин масою 250 г з масовою часткою купрум(ІІ) сульфату 20 %, використавши для цього мідний купорос.
Розчин готуватимемо розчиняючи у воді натрій нітрат.
Для води масова частка становитиме 0 %, а для мідного купоросу масова частка обчислюється.
Щоб обчислити масову частку у мідному купоросі його вважають уявним розчином купрум(ІІ) сульфату. Тоді:
| w(CuSO4) = |
M(CuSO4) |
· 100 % |
| M(CuSO4) · 5H2O |
Дано:
w2 = 0 %
w3 = 20 %
m3 = 250 г
|
| w(CuSO4) = |
M(CuSO4) |
· 100 % |
| M(CuSO4) · 5H2O |
M(CuSO4) = 160 (г/моль);
M(CuSO4 · 5H2) = 250 (г/моль);
| w1 = |
160 |
· 100 % ≈ 64 (%); |
| 250 |
| 64 % |
|
|
|
20 |
|
╲ |
|
╱ |
|
|
|
20 % |
|
|
|
╱ |
|
╲ |
|
0 % |
|
|
|
44 |
| 20 |
= |
m1 |
; m1 = |
20 · 250 |
≈ 78,13 (г); |
| 20 + 44 |
250 |
64 |
| m2 = 250 - 78,13 = 171,87 (г). |
Отже: шоб приготувати 250 г 20 %-ного розчину потрібно змішати 78,13 г мідного купоросу та 171,87 г води.
|
m1 - ?
m2 - ?
|
Розділи:
-
Розрахунки при виготовленні розчинів
-
Формули для перерахунків концентрацій розчинів
-
Таблиці густин деяких розчинів
-
Змішування розчинів
|
|